Перша любов

Із неба падав білий сніг, Білий-білий, з крилами немов. Біля нас на землю тихо ліг... Це перший сніг і першая любов. А почуття такі тендітні, Неначе дві душі в полоні. Цей сніг – як пелюстки у квітні, А в нас – сніжинка на долоні. Лунають тут на аркуші паперу Таємні мрії, що несказані нікому. Це та любов, що стукає у двері, Це щастя – бути поруч із тобою. Коли у щиру ми вливаємось розмову Відчуй думок моїх течію. Знавби як люблю твої очі, і вроду, Ніжний голос й поставу твою. Ми мовчали... Слів було нетреба І в пам'яті не раз згадаєм знов,

Як білі квіти укривали темне небо... І перший сніг і першую любов.