Перша любов

 

Із неба падав білий сніг,
Білий-білий, з крилами немов. 
Біля нас на землю тихо ліг...
Це перший сніг і першая любов.

А почуття такі тендітні,
Неначе дві душі в полоні. 
Цей сніг – як пелюстки у квітні,
А в нас – сніжинка на долоні.

Лунають тут на аркуші паперу
Таємні мрії, що несказані нікому.
Це та любов, що стукає у двері,
Це щастя – бути поруч із тобою.

Коли у щиру ми вливаємось розмову
Відчуй думок моїх течію.
Знавби як люблю твої очі, і вроду,
Ніжний голос й поставу твою.

Ми мовчали... Слів було нетреба
І в пам'яті не раз згадаєм знов,
Як білі квіти укривали темне небо...
І перший сніг і першую любов.